ЗАВДАННЯ І СУТЬ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Формування особистості сьогодні – це процес докорінної зміни її свідомості та самосвідомості як однієї з провідних умов ліквідації старих форм життя і творення нового світу. Воно нерозривно пов’язане із відродження нації, демократизацією та гуманізацією суспільства. Виникла соціальна потреба у формуванні такої особистості, яка б змогла розв’язати, як щоденні, так і масштабні завдання. Учнівське самоврядування в навчально-виховному закладі це педагогічно доцільний спосіб організації учнівського колективу. Він забезпечує комплексний виховний вплив на учнів шляхом їх залучення до усвідомленої і систематичної участі у вирішенні важливих питань життя класу та школи. Учнівське самоврядування розвивається в межах управління школою, класом. Необхідно домагатися щоб учні реально управляли, відповідаючи за повне і якісне виконання того, що їм довірено. Ідея самоврядування не повинна зводитись тільки до його структури в навчально-виховному закладі. Створити для школярів широке поле можливостей для самореалізації, орієнтуючи їх на досягнення соціально-корисної мети, індивідуальної і суспільної, усуваючи різні несправедливості, з їх життя, мікро-середовища. Сфери розвитку учнівського самоврядування різноманітні: культура, освіта, спорт, дозвілля і звичайно – економіко–виробнича.
ФУНКЦІЇ САМОВРЯДУВАННЯ В ШКОЛІ
2. Організація дозвілля на перервах та після уроків.
3. Проведення загальношкільних лінійок, зборів, конференцій, виставок.
4. Організація самообслуговування в класах, контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог.
5. Організація роботи по збереженню шкільного майна.
6. Організація по благоустрою території школи.
7. Підготовка і проведення конкурсів, творчих свят, змагань, розважальних програм, сімейних свят.
8. Заслуховування звітів органів учнівського самоврядування.
9. Організація трудових загонів старшокласників.
10. Проведення соціологічних досліджень з проблем життєдіяльності учнівських колективів.
ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ АКТИВНОСТІ Й РОЛІ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ
1. Надання учням більшої самостійності в організації колективної діяльності. 2. Активне їх залучення до всіх сфер життя учнівського колективу.
3. Поєднання самодіяльності дітей з керівництвом дорослих.
4. Збагачення життєвих цілей і внутрішнього духовного світу кожного члена колективу через привабливість соціально-колективних ініціатив.
5. Повага педагогів до самостійний думок та рішень учнівського самоврядування, його органів.
6. Відкриття справжніх лідерів, залучення їх до активної громадської діяльності. Реалізація в перспективі принципу: жодного підлеглого – усі відповідальні.
7. Кваліфікована, тактовна педагогічна допомога учнівському активу, навчання їх мистецтв управління.
8. Розширення рамок гласності учнівського самоврядування, відкритий характер роботи всіх органів самоврядування.
