Кожен народ оберігає свою мову, як зіницю ока. Якщо ж він байдужіє до неї, то це свідчить про його моральний занепад. «Спочатку було Слово» – так написано у Біблії. Воно приходить до нас першим: з колисковою материнською піснею, мудрим батьківським словом-порадою.
Нині, коли Україна стала незалежною демократичною державою, народ повертає свою культуру і мову. Відбувається процес відродження нашого найбільшого духовного скарбу, відновленням генетичної пам’яті та почуття гідності. З гордістю звучали поезії Шевченка, Симоненка на Майдані Незалежності під час Революції гідності і, здається, саме вони пробуджували нескорений козацький дух кожного українця.
Українська мова, день якої ми відзначаємо 21 лютого, споконвіку була однією з найкращих та мелодійніших мов світу.
Протягом багатьох століть наші предки прагнули, щоб вона набула статусу державної. І ст.10 Конституції України підтвердила, що державною мовою в Україні є українська.
З нагоди святкування Міжнародного дня рідної мови в ЗОШ І-ІІІ ступенів №7 проведено в усіх класах «диктант єдності», класні виховні години «Українська мова – мова єднання», ток-шоу «Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема» та інтелектуальні ігри «Зоряна година» та «Найрозумніший» з учнями 5-7 класів.
То ж, шануймо мову наших предків. Нехай вона стане мовою наших дітей і онуків, мовою наших нащадків, щоб розквітала Україна – цей великий материк у слов’янському морі.
Вчитель української мови
і літератури Коробчук Г.П. |